НАСЛУХАТИ, ХАЮ, ЄШ,

Наслухати, хаю, єш, гл. Услышать, прослышать. Наслухав я, що там добре живеться. Наслухати, ха́ю, єш, гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. О. 1861. XI. Кух. 27. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає. О. 1862. II. 63. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 520.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НАСЛУХАТИСЯ, ХАЮСЯ, ЄШСЯ, →← НАСЛИНЮВАТИ, НЮЮ, ЄШ,

T: 154